Що цікавого підготували для тебе мама з татом?

Адже кожного мама з татом люблять особливо та трепетно. Як і одне одного. А кожен член команди — важливий гвинтик, завдяки якому крутиться цей здоровенний механізм. І головне його мастило — це повага та взаєморозуміння.

Ти можеш звернути увагу на це, як тільки переступаєш наш поріг. В цей момент ти теж стаєш членом нашої великої родини. І назад вже шляху нема, каже мама і посміхається.

Офіціанти, кухарі, адміністратори ставляться до роботи з усією відданістю та натхненням. Як доказ: ти бачив наші тіктоки? Скоріш підписуйся на однойменний канал, якщо ти ще не там.

Завдяки цій позитивній атмосфері у команді, ми й можемо створити затишок та комфорт для кожного гостя. І ти відчуєш це. Неважливо, вперше ти у нас чи всоте. Кожен твій візит — свято.

Продовжуємо частувати тебе смачненьким, пригощаючи чарочкою чогось міцного перед цим. Такі вже в нас традиції й нікуди від цього не дітись! Проте, якщо не п’єш, нагодуємо яблучком. Мама каже, що без пригощань не піде ніхто.

А домашня атмосфера у нас сприяє тому, аби ти почувався, як в гостях у батьків: приємно та затишно. І які ж ми щасливі дарувати тобі посмішку!

Чекаємо на тебе у гості, та пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.

Мама говорить, що тільки піца, яку готуємо ми. Адже вона на цільнозерновому тісті та випечена у справжній дров’яній печі. Каже, має нуль калорій і зовсім не шкідлива для фігури!

Маємо цілих 12 видів піци на будь-який смак. Є м’ясні, з морепродуктами або навіть овочеві. Розкажемо детальніше про кожну.

Піца овочева у начинці має безліч соковитих, запечених овочів та особливий соус, який довершує картину.

Піцу з камамбером радимо усім шанувальникам сиру та вишуканого соусу песто, який додаємо для особливого смаку. Тато каже, вона чудово пасує до білого грузинського вина.

Маргарита — для усіх шанувальників класики. Сир та томати, й нічого зайвого.

Чотири сири — для щирих поціновувачів сиру, котрого дуууже багато і який так смачно тягнеться. Готуємо її з моцарелою, дорблю, пармезаном та горгонзолою.

Сирна з трюфелем для тих, хто хоче чогось незвичного. Вишукана ніжність сиру у поєднанні з трюфельною пастою. Іль міо гато, це просто неймовірно смакує!

Піца з грушею та сиром горгонзола для тих, хто хоче перенестись у безтурботне тепле літо. Коли над головою співають пташки, а по руках стікає сік стиглої груші. Мама каже, що в неї саме такі асоціації з цією піцою.

Фірмова з телячими щічками — наша гордість. Тут і багато-багато сиру, і ніжні, томлені щічки, що прямо розчиняються на язиці.

Якщо любиш м’ясну піцу, придивись до Прошуто, Кото та Карбонари. А якщо цінуєш пікантність — спробуй Чорізо.

Та не забувай головну пораду: ніколи не витрачай всі гроші на їжу, завжди залишай на вино!

Чекаємо у гості, любий.

Гугл каже, що гурман — це людина, яка є шанувальником тонкої, високої та вишуканої кухні, а також знавцем різноманітних напоїв та їх комбінацій зі стравами. Від себе можемо додати: якщо ти вже все на світі куштував і думаєш, що нам нічим тебе здивувати — знайдемо, як виправити цю ситуацію.

У меню «Мама фокача & папа чача» є цілий розділ для гурманів, в якому ми презентуємо незвичні або вже знайомі, проте в новому виконанні, страви. Впевнені, навіть найбільш вибагливі гості знайдуть там для себе щось цікаве.

Тартар з ягнятини з особливою заправкою, крудо з морепродуктами та соусом із домініканського манго, салат з восьминогом або тунцем, камамбер з печі, креветка на мангалі, курча тапака на грилі, соте з морепродуктів у вершково-винному соусі та інші цікавинки.

Але на що хочемо звернути окрему увагу, так це на наші новинки: карпачо із дорадо та карпачо з восьминога. Та чим вони особливі?

Карпачо — це страва з тонко нарізаних шматочків сирого м’яса, приправлених особливим соусом. Не будемо розповідати усі секрети, але скажемо відверто — це варто того, аби спробувати. У сирому вигляді під легким маринадом смак страв розкривається по-особливому.

Тато каже, що краще за все карпачо смакує з білим вином, яке вишукано довершує смакову картину. Такі він сьогодні поетичні слова дібрав. І вже відкорковує пляшечку грузинського домашнього.

Заходь у гості, генацвале, ми точно знайдемо чим тебе здивувати. І пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.

Чому хачапурі по-аджарськи називають «човником»? І що символізує жовток? Про це розповімо сьогодні детальніше.

Грузинські страви мають свою довгу та цікаву історію. Хачапурі по-аджарськи — не виняток. Він є представником регіону Аджарія, що на південному заході Грузії.

Символізм присутній в усіх деталях хачапурі. Форма човника натякає на плавання Чорним морем, яке знаходиться зовсім поруч з регіоном. Яєчний жовток символізує спекотне літнє сонце. А величезна кількість сиру — гостинність та щедру душу грузинського народу.

Перша поява цього хачапурі датується ще 15-16 століттям, а першою його назвою було слово «пенерлі». Говорять, що рецепт привезли турки у Батумі, але форму тоді він мав круглу. Вірити чи ні — вирішуйте самі.

Аби приготувати хачапурі по-аджарськи треба не так багато: дріжджове тісто, багато-багато сиру, що так сильно тягнеться, яєчний жовток та вершкове масло, яке дуже смачно розтікається. І, звісно, мама з татом додають у нього всю свою любов і турботу.

Тато каже, що хачапурі ідеально смакує з вином. На його думку, з вином все смакує краще. А біле чи червоне — вибір залишається за тобою. «Мама фокача & папа чача» пропонує великий вибір домашнього грузинського та італійського вина, яке нікого не залишить байдужим. Перевіримо?

Бонусом розповімо, як правильно їсти хачапурі по-аджарськи. Тато радить відщипувати шматочки руками та занурювати у сир. За вигаданою нами традицією, хто зачерпне найбільше — у того буде щасливий день. Та що там день, рік!

Як захочеш скуштувати хачапурі по-аджарськи, по-мегрельськи, гвезелі чи пеновані — забігай до нас у гості. І пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.

1. Приходь голодним, адже тебе обов’язково смачно та ситно нагодують.
2. Не пий швидко, адже грузинське застілля триває довго. Встигнеш.
3. Завжди смакуй вино разом зі стравами, так поєднання розкриються ще краще.
4. Не змішуй алкоголь (чарочка чачі або лимончелло на початку трапези не рахуються).
5. Спілкуйся та багато смійся.

Правила прості, каже тато. І головне — ніхто не піде сумним. А як завітаєш до нас на застілля з друзями, другою половинкою чи сам, пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.

Мама з татом вибирали найкращих дизайнерів, які зможуть передати цю затишну, домашню атмосферу. Та і самі руку доклали. То ви просто не бачили, як мама розставляє квіти у вази та натирає чарочки для лимончелло та чачі. А тато турботливо протирає винні пляшки на полицях.

Атмосфера ресторану переносить тебе у будинок до батьків, де тебе завжди раді бачити, нагодувати, обійняти, розпитати про справи, чим живеш та що нового. Та ще й налити чарочку чогось міцного при зустрічі.

Тут все, як на долоні. Офіціанти бігають один поперед одним наввипередки, щоб скоріше принести тобі все гарячим та тільки приготованим. Одна італійська дров’яна піч по самому центру зали тільки чого варта! Ми спеціально розмістили її там, аби ти міг спостерігати за процесом створення страв, які за лічені хвилини будеш смакувати. Мама каже, що ця піч — її гордість.

Грузія та Італія гармонійно поєднані у дизайні — просторі зали, як символ грузинської гостинності, і до дрібничок продуманий інтер’єр, як нагадування про італійські, вишукані маєтки.

Тут кожен знайде собі місце до душі — за спільним столиком з великою компанією друзів або затишне місце у куточку для двох закоханих сердець. Як ми любимо, коли ви приходите у гості!

А як все ж таки зберешся до нас знову, пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.

Грузини кажуть: «гість у домі — посланець від Бога». Саме так мама з татом ставляться до кожного, хто переступає поріг «Мама фокача & папа чача».

Пригощання чарочкою чачі або лимончелло стало нашою доброю традицією, але ми пишаємось не тільки цим. Атмосфера гостинності та батьківського дому обов’язково закутає тебе від першого візиту.

Аромат страв, що витає у повітрі та гучні голоси, сміх гостей та дзвін бокалів — наша улюблена музика. Кращий плейлист годі й підібрати.

Наші гості — це велика родина. Ми раді бачити кожного, хто прийшов до нас уперше, удруге або всоте. Всі ви для батьків — діти, а ваші відвідини — радісна та довгоочікувана гостина.

Та не тільки тебе ми раді бачити, а ще й твого улюбленця, адже «Мама фокача & папа чача» — pets-friendly, і кожен хвостик для нас як рідний. Вина ми йому, звісно, не наллємо, але за вушком погладимо з задоволенням.

Кожен, хто хоч раз приходив до нас у гості, знає, що мама з татом закружляють тебе у вихрі гостинності, тепла та турботи. І, звісно, смачно нагодують та вдосталь напоять. Тож ніколи не їж перед відвідинами!

А як зберешся, то пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим. Цілуємо, аморе міо, та чекаємо у гості!

Як народилась ідея нашого ресторану? Розповідають мама з татом, а ми просто передаємо їх слова у тексті.
Якось сталось так, що широка італійська душа та грузинська гостинність поєдналися в одну велику ідею — зробити заклад, де буде смачно, затишно та як удома. Так і з’явилась «Мама фокача & папа чача».

Ми довго підбирали позиції у меню, щоб ти міг спробувати піцу на цільнозерновому тісті зі справжньої дров’яної печі, ароматні хінкалі, дуже сирні хачапурі по-аджарськи, по-мегрельськи, пеновані та гвезелі, традиційні страви грузинської, італійської кухні та домашнє вино. І в усю їжу вклали часточку душі.

Тато вирішив додати маленький, приємний ритуал для гостей відразу з порогу — поставив там свою дерев’яну фігурку, яку можна потерти на щастя. А мама вигадала ідею пригощати всіх чарочкою чачі або лимончелло.

Але головне, що кажуть батьки (і це варто пам’ятати залізно), що мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.

Збирай велику компанію або тільки найближчих, а то й зовсім приходь до нас сам, і насолоджуйся атмосферою справжнього, гостинного, батьківського дому. Будемо раді тебе бачити, генацвале!

Грузини та вино — нерозлучні друзі. З давніх-давен воно супроводжувало усі трапези, свята та гучні застілля. І це не дивно, адже у справі виноробства грузини дуже великі професіонали.

Багато-багато століть тому на території Грузії з’явилися перші виноробні. І від тих давніх часів культура споживання напою впевнено посіла своє важливе місце у культурі народу. Та це не був просто процес випивання, влаштовувалися цілі «супри» (застілля з приводу сімейних, релігійних та державних свят), як їх називають у Сакартвело.

Тато каже, що відвідавши Грузію вперше, можна розгубитися від кількості видів цього напою. Але хіба ж це проблема? У «Мама фокача & папа чача» ми вибрали для тебе тільки кращі позиції домашнього та пляшкового грузинського вина, аби ти зміг відчути усі його особливості та смакові поєднання.

Тато каже, що зі стравами з червоним м’ясом, морською рибою, хачапурі та хінкалі червоне вино смакує найкраще. Адже відтіняє їх смак та доречно його доповнює. А ось біле радить пити з салатами, десертами, білим м’ясом та сирами. Воно вигідно доповнить такий стіл.

Спочатку ми уважно вас слухаємо, враховуємо усі побажання та передаємо це на кухню. Там за справу беруться професіонали — миють, ріжуть, смажать, крутять, тушкують, запікають… І все це — з посмішкою. Адже так виходить смачніше!

Потім офіціанти біжать та швиденько несуть все на стіл. Щоб ось тільки-тільки з печі та вже у вас.

А коли ви тільки до нас прямуєте, а вони чекають — теж не сумує ніхто. Команда дуже любить потеревенити між собою, поділитися історіями, обмінятися жартами або навіть тікток зняти. Адже ми — велика та дружна родина.

Прийшовши до нас одного разу — і справді відчуваєш себе ніби в гостях у батьків. Коли так тепло і так смачно.

Заходьте у гості частіше та пам’ятайте: мама нізащо не відпустить вас голодними, а тато — тверезими.

Якби у нашому колективі були просто люди — це були б не ми. Кожен, хто є у нас у команді, — член великої родини «Мама фокача & папа чача». Тато з мамою люблять усіх, як своїх власних дітей. Та і гості для них як діти, насправді. Така вже щедра грузинська та гостинна італійська душа!

Наша команда дуже любить, коли ви приходите у гості. Бо завжди раді поговорити, порекомендувати щось смачненьке та побачити щасливу, задоволену посмішку. Кожне замовлення для нас важливе, адже сумним та голодним не має піти ніхто!

Спочатку треба вимісити м’яке тісто. Це займає багато часу, адже його структура має бути максимально однорідною. Потім — розплескати тоненьким пластом та вирізати з нього кружечки, які потім стануть мішечками. Далі додаємо багато-багато начинки, загортаємо та варимо у смачнющому бульйоні.

Хінкалі з якими начинками ми пригощаємо наших гостей у «Мама фокача & папа чача»? Можете спробувати класичні з бараниною. Але якщо хочете різноманіття, то радимо скуштувати їх усі: з телятиною, свининою, грибами, сиром, з грибами та сиром. Тато каже, що всі варті уваги.

Але просто так їсти хінкалі тато забороняє. Говорить, обов’язково треба починати трапезу з чарочки чачі, а супроводжувати домашнім грузинським червоним вином. А хто ми такі, щоб з ним сперечатися?

Вже ліпимо хінкалі та чекаємо у гості!

Хінкалі — традиційна страва грузинської кухні. Хоча чи саме грузини їх придумали?

Історія має декілька думок стосовно цього. Одні кажуть, що хінкалі з’явились на Кавказі, в часи монгольських завоювань, ще у далекому 13 столітті. Інші говорять, що їх вигадали на північ від Тбілісі. Але скільки істориків — стільки й думок. Можливо, жодна з них не вірна. Єдине, що ми знаємо точно — хінкалі дуууже смачні.

Спочатку їх готували тільки з бараниною. Адже це м’ясо було найпоширенішим у тих регіонах. Пізніше почали з’являтись й інші варіанти приготування хінкалі. Ось як у нас, наприклад. Але про це згодом.

Будь-яка велика історія починається з малого. Так само і «Мама фокача & папа чача» почався з історії про велику батьківську любов, тепло, гостинність та смачну їжу.

А пізніше з’явилась перша легенда закладу. Сам тато не міг кожного дня бути присутнім у ресторані й вирішив створити помічника. А саме — свою дерев’яну фігурку. Він стругав її днями та ночами, поки не довів до ідеалу. Каже, що це його найдосконаліший автопортрет, застиглий у дереві.

Фігурка тата зустрічає вас на вході. Та на нього не тільки можна подивитись, а ще й накликати на себе щастя. Що ж для цього треба зробити?

Якщо вашим великим прагненням є заробити якомога більше грошей (або щоб вони просто впали з неба) — треба потерти тата за кишеню. Не обіцяємо, що це відбудеться наступного дня. Проте дуже скоро, це вже точно!

Якщо ж ви мрієте про удачу в усіх своїх справах — треба потерти тата за ніс. Мама постійно так робить. Тільки не з дерев’яним татом, а зі справжнім. А він постійно від цього чхає. Та щасливіші від цього вони обоє.

Та якщо хочеш всього й одразу — можеш потерти і там, і там. Тато не проти, якщо якомога більше його гостей стануть і багатими, і щасливими. Така вже щедра грузинська душа!

Та ви не крутіть носом, краще приходьте та перевірте самі.

«Мама фокача & папа чача» — грузинсько-італійський ресторан у самому серці Подолу. Затишна атмосфера, сповнена батьківського тепла, точно заполонить ваше серце.

Наша історія почалась дуже давно, коли ми відкрили перший рибний ресторан. Це була спроба відкрити заклад, який був би до смаку всім та тішив навіть найбільших гастрономічних гурманів. Проте йшов час і заклад довелося закрити.

Та це не стало кінцем. Скоріш — початком. Саме так, на місці іншого відомого італійського ресторану, ми відкрили свій — «Мама фокача & папа чача». Це навіть викликало певне обурення у перший час, проте ми продовжували створювати свій заклад по крупинці.

За основу взяли традиційні грузинську та італійську кухні, додали трохи власного бачення та створили велике меню. На зараз у нас ви можете спробувати хінкалі з різними начинками, різноманітні хачапурі, безліч видів піци на цільнозерновому тісті, традиційну фокачу з дров’яної печі, крудо, гебжалію з ніжним сиром надугі та страви з величезного мангал-меню.

Випити теж є що: винна полиця дуже багата. Тут Італія, Іспанія, Грузія, Чилі, Нова Зеландія, Аргентина. І звісно ж, тато з мамою не можуть не порадувати домашнім грузинським та італійським вином. Як без цього? Ще й чарочку чачі або лимончелло наллють.

Широка грузинська душа та італійська гучна гостинність — те, що захоплює подих від першого відвідування. У гучній компанії друзів, у парі з другою половинкою чи навіть на повідці з улюбленою собакою — тут кожен знайде собі місце.

І пам’ятайте: мама нізащо не відпустить вас голодними, а тато — тверезими.