Ідеальний італійський обід починається спокійно, аморе міо. Не одразу з основної страви, а з чогось маленького для старту. Мама каже, що це може бути крудо або вітелло тоннато — ніжно, тоненькими шматочками, щоб розігнати апетит. У грузинів на столі з’являються ікра або легкий овочевий салат, а якщо серйозніше налаштований — то і салат з макреллю чудово пасуватиме.
Далі — щось тепліше, як матуся завжди радила. Супи, які гріють не тільки тіло, а й душу. Бо приготовані з любов’ю! Легкий бульйон або щось більш густе, як харчо, і вже відчувається, що ти набираєшся сил на новий день і важливі справи.
Потім на стіл приходить головне: піца з дров’яної печі, соте з морепродуктами, хачапурі по-аджарськи, крудо або щось з мангалу. Іль міо гато, тут вже зупинитись важко, тому бери із собою близьких, аби розділити.
І знаєш, любий, різниця між цими кухнями є у деталях, спеціях та загальному настрої. Але сам ритм однаковий: почати легко, розігрітися, потім щось тепле, а далі — розділити спільні страви за великим столом.
У «Мама фокача & папа чача» саме такий обід є правильним! А щоб знайти свій ідеальний — забігай у гості та вибирай своїх фаворитів серед страв.
