Спочатку скажемо, що у його складі нема нічого зайвого: тільки настояна татова лимончелло та просеко. І, звісно, трохи цитрусів для декору. Бо хто не любить, коли красиво?
Як він з’явився на світ? Колись давно, мама дуже любила їздити на море у Портофіно. Це таке рибацьке містечко, яке ледь-ледь нараховує 500 постійних мешканців. Проте мальовничий порт так і манив маму до себе знову і знову. А ті рибаки, що сиділи ввечері одним довгим рядочком, створювали особливу атмосферу на курорті.
Мама любила ввечері виходити у ресторан з подругами на келих або два якогось смачного коктейлю. І ось одного разу, попиваючи звичайний Шприць, мама запропонувала спробувати дещо нове.
«А що, як замість біттеру додати лимончелло? Хіба це не звучить, як ідеальний італійський напій?» — сказала вона й отримала одноголосне схвалення. Далі були пояснення бармену, що це просто необхідно зробити та як саме. І ось, напій, вигаданий трьома подругами, стоять перед ними на столі.
Саме з того часу мама і полюбила додавати лимончелло до просеко та смакувати, наче вона знову у тій самій літній відпустці у Портофіно. І вирішила поділитися цим чудовим рецептом з усіма своїми гостями.
Приходь в гості на терасу, бери з собою друзів та відчуйте себе тими самими туристами, що дивляться на все захопленими очима. І, звісно, тримають келих чогось ігристого у руках.
Та пам’ятай: мама нізащо не відпустить тебе голодним, а тато — тверезим.