Тобто у «Мама фокача & папа чача» ви можете взяти з собою песика, котика, хоч зайчика, та прийти, аби ми вас смачно почастували. А на вулиці маємо спеціальні мисочки для води, аби твоєму хвостатому улюбленцю точно не було спекотно.

Чому ми так вирішили? Тато дуже любить розповідати історію про свого улюбленця, який був з ним з самого дитинства. Песика звали Лакі. Це був волохатий маленький пудель, який завжди хвостиком бігав за татом, куди б той не пішов.

Лакі з’явився у тата коли йому було 10. Батьки принесли коробку на його день народження, в якій щось підозріло пищало. Тато відкрив подарунок і побачив його — маленького пухнастика, який дивився круглими та блискучими очима. Так і почалась їх велика дружба.

Назвали його Лакі, бо тато вважав, що хвостатий приносив йому вдачу: при прогулянках зимою він ніколи не підсковзався на льоду, влітку, коли вони бігали наввипередки, їм ніколи не було спекотно. І що головне — завдяки Лакі тато познайомився з мамою.

Це був сонячний літній день, тато вже був дорослим і прогулювався вулицею з Лакі. Як раптом, пес вирвався з рук і побіг до якоїсь дівчини. Він кружляв навколо, намагався схопити за спідницю та весело крутив хвостом. Намагаючись його заспокоїти, тато побачив очі цієї дівчини. Вона зовсім не була зла та щось швидко протараторила йому італійською. Так вони й познайомились. Ось така найбільша татова вдача.

З часу, коли вони одружились, у їх домі завжди були раді тваринам. Котикам, собачкам, навіть їжачків влітку підгодовували, які випадково заходили у двір. Тому і у «Мама фокача & папа чача» твоїм хвостатим завжди будуть раді.

Заходь у гості, генацвале, та приводь усіх своїх!